ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

освіти і науки України

_________№________

ЗАЯВКА

на проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою

«Педагогічні умови формування соціальної активності учнів у закладах загальної середньої освіти»

на листопад 2018 року – вересень 2023 року

Актуальність дослідження.

Входження України в європейський і світовий освітній простір вимагає проведення модернізації змісту освіти в контексті її відповідності сучасним потребам. Україна тільки стає на цей шлях, а реформа загальної середньої освіти орієнтована на те, щоб випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя.

То ж сьогодні актуальною є проблема формування соціально активної людини, здатної на основі набутих знань усвідомлювати своє місце в соціально-економічних процесах, що відбуваються в суспільстві; адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань; вміти визначати власне місце в житті суспільства та проектувати стратегії свого життя відповідно до соціальних норм і правил; ураховувати інтереси та потреби різних соціальних груп, індивідуумів; опрацьовувати та аналізувати інформацію; орієнтуватися в програмах Уряду; успішно виконувати основні соціальні ролі; вступати в цивілізовані відносини та приймати виважені рішення як для самореалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах суспільства; продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі, команді, виконувати різні ролі та функції в колективі; брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання.

Важливість формування соціальної активності учнів зумовлена новими соціально-політичними реаліями українського суспільства, пошуком спільних для громадян демократичних цінностей і національних ідеалів, участю України в загальносвітових політичних, економічних і соціокультурних процесах. Відтак одним із основних соціальних замовлень школи є формування й розвиток здатності учнів до життя й діяльності в правовій демократичній державі.

Варто зазначити, що пріоритетами сучасної загальноосвітньої системи є розроблення та втілення у життя освітніх інновацій, що якісно змінюють зміст, форми, методи, засоби формування соціально активної особистості.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що проблема соціальної активності особистості та різні її аспекти завжди були в полі зору науковців. Значний внесок у дослідження феномену соціальної активності, його структури та загальних закономірностей зробили вчені І. Д. Бех, Т. І. Богданова, Ю. Ф. Бухалов, Б. З. Вульфов, О. В. Зосимовський, В. З. Коган, Т. С. Лапіна, В. Г. Мордкович, Т. М. Мальковська, О. О.Якуба та ін.

Результати аналізу практики з питань формування соціально активної особистості учнів у закладах загальної середньої освіти підтверджують, що цьому питанню не приділяється належної уваги.

Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена також рядом суперечностей між:

-                      об’єктивною потребою сучасного суспільства у формуванні соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти та недостатньою розробленістю теоретичних основ формування та розвитку цього особистісного утворення;

-                      суспільною значущістю формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти та неефективною практичною організацією цього процесу;

-                      значним потенціалом освітнього процесу щодо формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти та його недостатнім використанням в практиці зазначених установ;

-                      прагненням учнів закладів загальної середньої освіти до набуття соціальної активності та неналежно організованими умовами її формування;

-                      необхідністю професійної підготовки педагогів закладів загальної середньої освіти до формування соціальної активності учнів та недостатньою розробленістю змісту, форм і методів такої діяльності.

Отже, у процесі теоретичного аналізу наукових джерел та періодичних видань було з’ясовано, що цілісно проблема формування соціальної активності учнів не розглядалась, оскільки переважна більшість досліджень проводилася лише стосовно старшокласників (10-11 класів), і в основному розглядалися окремі аспекти формування соціальної компетентності учнів.

Модель формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості учнів була створена та апробована вчителем і науковим керівником дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня «Створення освітньо-інформаційного простору для формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості» у Ніжинській гімназії № 3 Булавенко Світланою Дмитрівною.

Основні положення та результати дослідно-експериментальної роботи знайшли відображення у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях різного рівня.

Зміст та результати роботи відображено у 40 публікаціях. З них: 9 навчально-методичних посібників, 1 монографія, 30 статей.

Таким чином, актуальність формування соціальної активності учня, здатного до творчої діяльності у різних сферах життя суспільства, недостатня теоретична і методична розробленість цілісної системи формування соціально компетентних учнів навчальних закладів, з одного боку, та наявність достатньої наукової та методичної бази для наукового експерименту в закладах загальної середньої освіти зумовили вибір теми дослідження.

Тема дослідження: «Педагогічні умови формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти».

Об’єкт дослідження – освітній процес закладів загальної середньої освіти.

Предмет дослідження – зміст, педагогічні умови, засоби формування соціальної активності учнів у закладах загальної середньої освіти

Мета дослідження полягає у розробці, науковому обґрунтуванні педагогічних умов формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти та експериментальній перевірці впливу створених педагогічних умов на стан сформованості досліджуваного явища.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що процес становлення соціальної активності учнів у межах освітнього середовища закладів загальної середньої освіти набуває ефективності за умов: реалізації в єдності соціально-педагогічного, системно-рольового, суб'єктно-діяльнісного й аксіологічного підходів до змісту й організації процесу формування соціальної активності учнів у закладах загальної середньої освіти; розробки і реалізації педагогічної системи формування соціальної активності учнів, що побудована на основі взаємозалежності та взаємозв’язку теоретико-методологічного, змістового, управлінського, організаційно-методичного та діагностично-результативного блоків; формування усвідомленої мотивації учнів до учнівського менеджменту та різних видів суспільно-корисної діяльності й суб'єкт-суб'єктної взаємодії, що сприяють їх поступовому переходу від пасивної до активної позиції; послідовного розширення сфер соціальної активності учнів «по горизонталі» і «по вертикалі», посилення їх суспільно корисної складової; використання в освітньому процесі розроблених навчально-методичних комплексів (навчальних програм, навчально-методичних посібників, інструктивно-методичних матеріалів, діагностичних методик тощо); становлення суб’єктності та підвищення педагогічної майстерності вчителів як чинника досягнення якості самореалізації та соціальної активності учнів.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження визначено такі завдання:

розробити та науково обґрунтувати зміст, структуру, критерії та показники становлення соціальної активності учнів;

теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування соціальної активності учнів в закладах загальної середньої освіти;

розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічної системи формування соціальної активності учнів;

розробити та впровадити змістово-методичне забезпечення процесу формування соціальної активності учнів в закладах загальної середньої освіти.

Теоретико-методологічною основою експерименту є: системний, діяльнісний, особистісно орієнтовний методологічні підходи; філософські положення про соціальну природу діяльності людини та активну роль особистості в процесі її соціального розвитку; філософські, психологічні, педагогічні положення про розвиток особистості у соціальному середовищі, про соціальну зумовленість процесів формування свідомості і поведінки, про взаємозв’язок процесів соціалізації особистості; ідеї діалектичного розвитку особистості в результаті залучення до різноманітних видів діяльності.

Джерельна база: наукові монографії, статті з цієї проблеми в педагогічній пресі, дисертаційні роботи, навчально-методична література.

Науково-педагогічні принципи експерименту. В основу дослідження проблеми формування соціальної активності учнів у закладах середньої освіти покладені принципи демократизації та гуманізації освіти, індивідуалізації та диференціації, впровадження інноваційних освітніх технологій, інформатизація освіти, педагогіки співробітництва, інтеграція навчання і виховання, відповідність освіти потребам особистості учня та суспільства, пріоритетність загальнолюдських духовних та суспільних цінностей у формуванні особистості.

Методи дослідження:

• теоретичні:логічний аналіз психолого-педагогічної, методичної та філософської літератури з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми;
• емпіричні:діагностичні методи (анкетування, методики, тестування), обсерваційні методи (пряме й опосередковане спостереження); педагогічний експеримент.
• праксиметричні: аналіз процесу та результатів навчально-виховної діяльності; аналіз результатів педагогічного експерименту методами математичної статистики для перевірки об’єктивності й валідності одержаних результатів.

Наукова новизна й теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягатиме у тому, що:

уперше розроблено комплексну педагогічну систему формування соціальної активності учнів у закладах загальної середньої освіти; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено умови формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти;

уточнено та розширено сутність і структуру понять «соціальна активність» та «соціальна активність учнів закладів загальної середньої освіти», а також взаємозв’язок педагогічних умов формування соціальної активності учнів початкової, основної та старшої школи; критерії для визначення рівнів сформованості соціальної активності;

подальшого розвитку набули принципи, зміст, методи, засоби і, зокрема, технології формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначено розробленням і впровадженням в практику роботи закладів загальної середньої освіти: методики діагностування рівнів сформованості соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти; нової форми самоврядування – учнівського менеджменту; змістового і методичного забезпечення процесу формування соціально активної особистості в закладах загальної середньої освіти: програми спецкурсів та навчально-методичні комплекси до них «Життєва економіка – перші кроки» (для 2-4 класів) та «Життєва економіка» (для 5-11 класів); соціально-педагогічні програми та навчально-методичні комплекси до них «Ціннісні орієнтири» для учнів 4 - 6 класів, «Мої життєві цілі» для учнів 7 - 8 класів, «Життєві пріоритети» для учнів 8-9 класів, «Я в соціумі» для учнів 9 - 11 класів, «Школа креативного менеджера» для активу учнівського менеджменту розроблених у відповідності до Концепції формування соціально активної особистості; розробці програм та методичних рекомендацій для підготовки вчителів до консультаційної роботи з батьками та учнями щодо соціальної активності; формуванні рекомендацій щодо впровадження одержаних результатів у практику роботи закладів освіти України.

База дослідження:

Авдіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області;

Комунальний заклад загальної середньої освіти І – ІІІ ступеня «Варвинський ліцей № 2» Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області;

Михайло-Коцюбинська гімназія Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;

Ніжинська гімназія № 3 Ніжинської міської ради Чернігівської області;

Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Ніжинської міської ради Чернігівської області;

Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 11 Ніжинської міської ради Чернігівської області;

Срібнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Срібнянської районної ради Чернігівської області;

Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Чернігівської міської ради Чернігівської області; 

Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19 Чернігівської міської ради Чернігівської області.

Надійність і вірогідність дослідження буде забезпечуватися достатнім методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; опорою на сучасні досягнення педагогічної науки, комплексним використанням теоретичних і емпіричних методів, відповідних об’єкту і предмету дослідження; застосуванням методів математичної статистики у процесі обробки даних педагогічного експерименту та об’єктивністю критеріїв, показників оцінки кількісних та якісних результатів педагогічного експерименту; систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься на всеукраїнських, обласних і міжвузівських конференціях та психолого-педагогічних семінарах; результатами практичного впровадження основних теоретичних положень наукового дослідження у роботу закладів загальної середньої освіти, залучених до експерименту.

Термін проведення експериментального дослідження: 2018 – 2023 роки

Етапи проведення експерименту (листопад 2018 року – вересень 2023 року).

І. Організаційно-підготовчий етап (листопад 2018 р. – серпень 2019 р.).

Проаналізувати наукову та методичну літературу з проблеми дослідження. Створити інформаційну базу даних з проблеми формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

Забезпечити організаційні, нормативно-правові та педагогічні умови для здійснення дослідно-експериментальної діяльності.

Визначення та уточнення функціональних обов’язків членів педагогічного колективу та представників професійної громади щодо вирішення завдань експерименту. Формування творчих груп учителів за темою експериментальної роботи, підготовка та проведення педагогічних рад, тренінгів та семінарів для вчителів. Провести інструктивно-методичні наради з учасниками експерименту. Проведення моніторингових досліджень готовності педагогічних колективів до проведення експерименту.

Створити діагностичний інструментарій, спрямований на виявлення стану сформованості соціальної активності учнів. Визначення критеріїв сформованості соціальної активності учнів.

Підбиття підсумків першого (організаційно-підготовчого) етапу експериментальної роботи.

ІІ. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2019 р. – серпень 2020 р.).

Розробка теоретико-концептуальних засад експериментальної роботи, підбір методик і технологій дослідження, моніторингу експерименту, розробка науково-методичного забезпечення дослідно-експериментальної роботи.

Розробити зміст, структуру, критерії та показники сформованості соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти. Визначення педагогічного супроводу експерименту: методик та описів інструментарію для забезпечення діагностики сформованості соціальної активності учнів.

Дослідження і розробка педагогічних умов формування соціальної активності учнів: реалізація в єдності соціально-педагогічного, системно-рольового, суб'єктно-діяльнісного і аксіологічного підходів до змісту і організації процесу формування соціальної активності учнів у ЗЗСО; розробка і реалізація педагогічної системи формування соціальної активності учнів, що побудована на основі взаємозалежності та взаємозв’язку теоретико-методологічного, змістового, управлінського, організаційно-методичного та діагностично-результативного блоків; формування усвідомленої мотивації учнів до учнівського менеджменту та різних видів суспільно-корисної діяльності і суб'єкт-суб'єктної взаємодії, що сприяють їх поступовому переходу від пасивної до активної позиції; послідовне розширення сфер соціальної активності учнів «по горизонталі» і «по вертикалі», посилення їх суспільно корисної складової; використання в навчально-виховному процесі розроблених навчально-методичних комплексів (навчальних програм, навчально-методичних посібників, інструктивно-методичних матеріалів, діагностичних методик тощо); становлення суб’єктності та підвищення педагогічної майстерності вчителів як чинника досягнення якості самореалізації та соціальної активності учнів.

Виявити стан сформованості соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти та виявити стан готовності вчителів до формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

Підбиття підсумків другого (концептуально-діагностичного) етапу експериментальної роботи.

ІІІ. Формувальний етап (вересень 2020 р. - серпень 2022 р.).

Створення педагогічних умов та впровадження педагогічної системи формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

Висвітлювати хід та результати педагогічних здобутків, напрацьованих у ході експерименту в освітянських виданнях, на сайтах закладів освіти, в інших засобах масової інформації.

Підбиття підсумків ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІV. Узагальнювальний етап (вересень 2022 р. – вересень 2023 р.).

Проведення аналізу дослідно-експериментальної роботи. Здійснення контрольного діагностування рівня сформованості соціальної активності учнів, згідно з визначеними критеріями та показниками.

Виявити стан сформованості соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти після завершення формувального етапу експерименту.

Виявити стан готовності вчителів до формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти після завершення формувального етапу експерименту.

Виявити та проаналізувати динаміку сформованості соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

Провести узагальнення та зробити оформлення й опис результатів дослідно-експериментальної роботи.

Популяризація результатів експерименту, поширення досвіду експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у пресі.

Проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми створення умов для формування соціальної активності учнів у закладах загальної середньої освіти».

Підготовка наукового звіту про підсумки ІV етапу експериментальної роботи.

Очікувані результати експерименту.

1. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

2. Розроблено діагностичний інструментарій щодо виявлення стану сформованості соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

3. Розроблено ефективну педагогічну систему формування соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

4. Розроблено навчальні посібники для учнів, навчально-методичні посібники для вчителів, які є інформаційним забезпеченням формування соціально соціальної активності учнів закладів загальної середньої освіти.

Фінансування експерименту за рахунок бюджетних коштів не передбачено.

Організаційно-кадрове забезпечення науково-дослідної та експериментальної роботи

Науковий керівник: Булавенко Світлана Дмитрівна – вчитель-методист економіки та географії гімназії № 3 м. Ніжина, кандидат педагогічних наук, докторант Інституту проблем виховання НАПН України.

Наукові консультанти:

Городецька Маргарита Олексіївна – кандидат економічних наук, доцент кафедри математики та економіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;

Канішевська Любов Вікторівна – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник Лабораторії виховання в сім’ї та закладах інтернатного типу Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук;

Кириленко Світлана Володимирівна – начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;

Коваленко Євгенія Іванівна – кандидат педагогічних наук, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри педагогіки і педагогічної майстерності;

Конончук Антоніна Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;

Криловець Микола Григорович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя;

Лавріненко Лідія Іванівна – кандидат історичних наук доцент кафедри педагогіки та психології ЧОІППО імені К. Д. Ушинського;

Лаврут Ольга Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, суспільно-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доцент;

Шпак Олександр Тихонович – доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та історії педагогіки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Консультанти:

Білогура Василь Олексійович – начальник управління освіти Чернігівської міської ради;

Гаєвська Лідія Олександрівна – керівник відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Михайло-Коцюбинської селищної ради;

Крапив'янський Станіслав Миколайович – начальник управління освіти Ніжинської міської ради;

Кутовий Володимир Євгенович – начальник сектору освіти Варвинської районної державної адміністрації;

Никоненко Віталій Миколайович – начальник відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Срібнянської селищної ради;

Тригуб Людмила Іванівна – начальник відділу освіти військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області.

Координатор:

Самойленко Галина Едуардівна – методист відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Відповідальні виконавці:

Декрет Валерій Олександрович – директор Срібнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Срібнянської районної ради Чернігівської області;

Матях Людмила Анатоліївна – директор Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Ніжинської міської ради Чернігівської області;

Небрат Василь Іванович – директор комунального закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступеня «Варвинський ліцей № 2» Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області;

Пушкіна Вікторія Володимирівна – директор Ніжинської гімназії № 3 Ніжинської міської ради Чернігівської області;

Сіліна Людмила Іванівна – директор Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Авдіївської міської ради Донецької області;

Сипливець Сергій В’ячеславович – директор Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 11 Ніжинської міської ради Чернігівської області;

Шелупець Людмила Григорівна – директор Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 19 Чернігівської міської ради Чернігівської області.

Шпак Микола Миколайович – директор Михайло-Коцюбинської гімназії Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області;

Яковчук Олена Миколаївна – директор Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Чернігівської міської ради Чернігівської області; 

Науковий керівник учитель

Ніжинської гімназії № 3

кандидат педагогічних наук                                                       С. Д. Булавенко

                                                                                                                                                                                          

Підпис учителя Ніжинської гімназії № 3

Булавенко С. Д. засвідчую,

Директор Ніжинської гімназії                                                   В.В.Пушкіна                                                                  

Координатор                                                                              Г. Е. Самойленко

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО АКТИВНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО ЗОРІЄНТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ 

Матеріали до теми:  https://drive.google.com/open?id=1rpsvHcsm9ZZ5Lhj2YgpIpNv-nh5fvynD